- попутаний
- —————————————————————————————попу́танийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
попутаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до попутати. || попу/тано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм., розм., рідко. Поплутаний, переплутаний … Український тлумачний словник